Все про лікування, проживання та дозвілля на курорті Хмільник
Натисніть та почніть спілкування

Крізь призму історії (Васильчук А.О.)

Крізь призму історії (Васильчук А.О.)

Лікарі курорту Хмільник.

Населення острівної частини міста Хмільник  систематично зазнавали  потреби в питній воді. Особливо це було відчутно, в так звані «базарні дні», коли на базар з’їжджались з навколишніх сіл і  сходились місцеві люди. Ось чому, в районі так званого «Старого базару», в  1934 році була пробурена артезіанська свердловина. На глибині  65 метрів було виявлено воду жовтуватого відтінку, соленою на смак і дуже жорсткуватою. Стало питання: що ж робити дальше? Раз вода для пиття не придатна, то зазвичай, пробурену свердловину засипають(тампонують) і бурять другу. Мені, як лікарю курортологу, цікаво було знати: кому і чому прийшла думка, щоб не засипати свердловину,а воду дослідити на фізико-хімічні властивості?  Чи мало це якесь істотне значення для жителів  Хмільника?   Васильчук А.О. В ті роки, коли  почав  працювати лікарем в обласній фізіотерапевтичній лікарні, ще багато проживало старожилів, що пам’ятали  Хмільник довоєнний, а тим більше – ранній післявоєнний. Можна було шляхом опитування, взнати багато подробиць про відкриття вказаної свердловини, дальший хід  вивчення фізико-хімічних властивостей  виявленої води  і  початок її використання в якості лікувальної. Та на жаль, в той період початку трудової діяльності, було не до того. Коли ж, як кажуть дозрів, і почав вивчати історію обласної  фізіотерапевтичної  лікарні і освоєння  радонової  води  з метою оздоровлення людей, то таких жителів,  що могли щось згадати та розповісти  майже не стало. Цьому питанню, великої уваги приділяв та багато часу витрачав на організацію радонотерапії  в Хмільнику, головний лікар першої оздоровниці , Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Новіцький Григорій Олександрович.DSC04152 Від нього, при спілкуванні, я багато почерпнув для себе нового , чого не отримав в медінституті, курсах спеціалізації та вдосконалення по фізіотерапії та курортології. Та на жаль, і він не все знав про початок вивчення і освоєння мінеральних вод Хмільника. Деталі  розвитку і становлення Хмільника – як курорту, та організацію радонотерапії  на основі наукового вивчення лікувальних властивостей, акумулював він  з 1950 року,коли  практично сам почав займатися.  За період, до його приходу в 1950р. на посаду головного лікаря,він мало,що  розповідав,  тому що від дня відкриття лікувального закладу – обласної фізіотерапевтичної лікарні (до 1973року- обласна водолікарня) мало що було зроблено та фактично і не було, що розповідати. Та й кому було організовувати і вивчати питання радонотерапії, коли в цій, маленькій водолікарні на 15 ліжок, за період 1944-1950рр змінилось 12 головних лікарів. Серед них були навіть не лікарі, а фельдшери за освітою.

Чому не засипали першу свердловину?

Вивчаючи фізико-хімічні та лікувальні властивості,  Григорій Олександрович одночасно, варто віддати йому належне, систематично проводив пропаганду про цілющі властивості Хмільницької мінерально-радонової води, шляхом читання лекцій, виступів по радіо, на республіканських і всесоюзних науково-практичних конференціях, написанням газетних заміток та статей в газетах різного підпорядкування. Коли читав лекції для хворих, актовий зал був завжди переповнений слухачами.  В силу службових обов’язків та і з метою розширення своїх знань, я  систематично відвідував його лекції. Кожний раз  щось нове черпав для себе, чи по історії, чи по організації радонотерапії , чи по механізму дії радону. Отримував від цього задоволення, так як отримані багажні знання по радонотерапії використовував на практиці.  На одній такій лекції Григорію Олександровичу поступило питання: коли пробурили першу свердловину і виявилось що вода з неї  для пиття не придатна, то чому не засипали її, а воду взяли та ще й послали на аналізи? Що стало поштовхом для цього? З цього питання я й почав цю розповідь.  Воно і мене зацікавило. Питання, можливо і не суттєве, та в життєво-побутовому варіанті, а тепер і в історичному – а чому?   По відповіді я зрозумів, що питання зненацька загнало лектора в кут і марно було чекати на достеменну відповідь.

Одного разу до мене на прийом прийшов чоловік,  десь років до 70, або і більше. Виглядав він досить поважно, молодше своїх років, прекрасно говорив українською мовою. Ми розговорились. Він сказав, що чув, що мене інтересує питання відкриття першої свердловини і історія її використання. Я підтвердив, що дійсно цим інтересуюсь, однак пошуки мої майже тупикові. На що він сказав: «Можливо моя розповідь вам трішки дещо допоможе. Звати  мене Володимир  Петрович і я зараз перебуваю на лікуванні в вашій лікарні.» Чоловік зосередився і почав повільно розказувати. Родом він із Хмільника, а в період буріння свердловини йому було лише 8 років.  Дитяча  пам'ять зберегла напруженість в житті того часу. В селищі довгий час говорили, що в районі «Старого базару» пробурили «криницю» а вода в ній для пиття не придатна. Хотіли її засипати та селищний голова не дозволив, а наказав огородити і зверху  вхід до свердловини закрити. Незабаром двох молодих людей направляли на навчання,  їм доручили доставити виявлену воду на дослідження.  Де проводили дослідження і що виявили в тій воді,  не знали люди. Та людський поголос скоро поніс  інформацію, що в цій воді є такі  хімічні речовини, що коли покупатись пару раз в такій воді то будеш здоровим. Незабаром почали будувати дерев’яне  приміщення над свердловиною, яке скоро було закінчене. До Хмільника прибули спеціалісти із Одеси. В пристосованих приміщеннях, що залишились збереженими від часів НЕПу (батько казав) почали підігрівати цю воду і відпускати ванни для добровольців. Таких було (казала мати) небагато, чоловік 20-25 із числа  місцевих жителів. В один із базарних днів, коли була велика кількість людей,раптово шум , вигуки заповнили базар. Маса людей почала товпитись ближче до приміщення де відпускались дослідні ванни. Посеред цієї маси людей, що утворили круг, стояла жіночка в старій поношеній одежі, з такою ж хусткою на голові . Під пахвою вона  тримала милицю та саморобну  палицю і усміхалась до навколишніх людей, переступаючи з однієї ноги на другу та періодично вимахувала руками, поперемінно, при цьому, переставляла милицю та палицю. Вона немов щось демонструвала і тихо говорила, чи якесь звернення до людей, чи молилась , осипаючи себе хрестом із піднятим зором вверх. Цю жінку знали майже всі жителі,тому що завжди сиділа на центральній вулиці з протягнутою рукою, просячи милостиню. Бачили, що вона надзвичайно важко рухалась при допомозі милиць, при цьому супроводжувала стогоном та болючою гримасою на обличчі. Те що вона хворіла і давно, говорило за це її покручені кисті рук, та мабуть, і  ноги, яких не було видно із-за довгої спідниці.  А тут вона  явилась з будиночку, де приймала ванни, своїм невпевненим ходом,  не опираючись на милиці.

Володимир Петрович подивився на мене і мабуть побачив мій вираз обличчя з захопленням запитав: «Ви бачили кінофільм «Свято святого Йоргена» з участю відомого артиста Ільїнського? – і отримавши ствердну відповідь, продовжив,  - ось така справжня  дійсність тоді була в Хмільнику».  Дома  батьки ділились своїми враженнями після побаченого. Люди, що були на базарі в той день, переконались, що вода  з пробуреної свердловини є цілюща.  Поголосок про те що в Хмільнику виявили  цілющу  мінеральну воду швидко поширився не тільки по області а й по державі в цілому.      Для підтвердження цього  мені хочеться сказати, що в журналі «Вопросы курортологи» №5-6 за 1938 рік старший науковий  працівник Одеського НДІ курортології і фізіотерапії М.А.Бабаджан повідомляв: «В Хмільнику Вінницької області в 1934р, при бурінні свердловини в пошуках питної води було знайдено  мінеральне джерело. По даних В.В. Бурксер, Е.Ю. Кітаєр і др., вода містить  йони натрію, кальцію,магнію, заліза і марганцю, вуглекислоти до 3,3 г-л, радіоактивність – 60-90 еман. Дебіт джерела – БІЛЬШЕ 7000л/добу.      Клінічні спостереження для вияснення терапевтичної цінності лікування ваннами із води джерела, були поставлені (мабуть проби – автор) в жовтні 1936р. на 22 хворих (13 жінок і 9 чоловік)- жителях Хмільника. Хворі з захворюваннями суглобів і хребта було 9, з захворюваннями серцево-судинної системи – 8 і з захворюваннями нервової периферичної системи і м’язів -5 чоловік. Всі хворі провели курс  лікування на протязі одного місяця. Хворим  з захворюваннями органів руху призначались ванни низьких температур від 34 до 32 градусів, тривалістю 8-12 хвилин. Середня кількість ванн, що прийняли серцеві  хворі було 20, другим – 22.  . . . .  Отже,вода Хмільницького мінерального джерела наділена значними  цілющими властивостями: важним лікувальним фактором являється, певно, радіоактивність води. Лікування ваннами із води цього джерела показано при хронічних  захворюваннях рухового апарату (хронічні артрити, неврити, міальгії, міофасцити), а також при захворюваннях серцево-судинної системи без різких проявів недостатності кровообігу. Необхідно подальше вивчення властивостей джерела ( мабуть – мінеральної води - автор), а також виявлення показань для лікування і при інших захворюваннях. …..» Можливо серед тих 22 чоловік, що першими приймали ванни із місцевої мінеральної води  і була та жіночка, що визвала небачений фурор в Хмільнику. Район залягання виявленої  радонової  води у Хмільнику Постановою РНК України за №1376 від  10.10.1938р. було віднесено до курортних місцевостей. Пробурена свердловина стала в дальшому основою для практичної експлуатації  першою оздоровницею Хмільника. Розповідь Володимира Петровича була інтересно-емоційною для мене. Чи було так насправді, чи ні - трудно сказати. Мабуть, щось залишилось в дитячій пам’яті не усвідомленим, але пам’ятним. Нехай навіть із прикрашенням . Обговорення цих подій старшими в сім’ї теж залишало певний слід в пам’яті хлопчини.  Та мене інтересував голова місцевої влади того періоду . Я розумів, що немає диму без вогню. Країна що тільки що перенесла важкий голодомор, була голодною, напівроздягненою, мала все таки, могутній людський потенціал ,що бажав працювати на себе,на своє благо і добробут. Почуте, що  голова місцевої влади заборонив засипати пробурену свердловину, а потім направив воду  на дослідження , звучало не вперше і з різних джерел інформації, в тому числі, від Григорія Олександровича Новіцького. Щоб відповісти на це питання треба відповідь було шукати в місцевому архіві. Та не тут то було. Відвідавши міський архів, а потім і районний, виявилось що матеріалів архівних довоєнного періоду немає. Залишається варіант шукати дані в обласному архіві, що й стає нашим завданням. Через пару років, після початку моєї праці на посаді заступника головного лікаря з медичної роботи обласної фізіотерапевтичної лікарні, колектив лікарні відзначав свій 30-ти річний день функціонування. Головним ідеологом і автором цього святкування був безперечно головний лікар. В моїй пам’яті зробила відбиток і залишилась на завжди дата 22 вересня 1944 року. Це дата народження першої оздоровниці по використанні відкритої радонової води – нашої лікарні. На перших порах, дата прийнята мною мимовільно, не усвідомлена тодішнім часом, обстановкою, умовами країни, коли це відбулося. Коли відвідував лекції головного лікаря, а потім і сам почав читати лекції хворим лікарні про  цілющі властивості радонової води, дата народження лікарні відзивалась глибиною питання: кому в голову прийшла не тільки ідея, а і втілення в практику використання води з оздоровчою метою, в такий складний і важкий період нашої країни? istoriya-kyrorty Та мене досі турбує той, невідомий загалу людей, державний службовець,  який породив слова в той важкий для країни час: «Треба в Хмільнику відкривати водолікарню». Він заслуговує на пам'ять і повагу, перш за все, жителів міста і області. За роки функціонування обласної фізіотерапевтичної лікарні в ній пройшли курс оздоровлення більше 350 тис. чоловік.  Лікарня з роками росла,  розвивалась. Кількість хворих, що проходили оздоровлення за рік, із сотень перетворилась на тисячі. При наявності типового  ванного корпусу та оздобленого сучасною фізіотерапевтичною апаратурою  лікувально-діагностичного відділення, стаціонарного відділення на 255 ліжок, лікувальний заклад перетворився в багатопрофільний реабілітаційний центр. Накоплений  практичний досвід по застосуванню мінеральної радонової води лікарями лікарні, сприяв перетворенню Хмільника в  курорт державного значення. Місто  Хмільник став містом обласного підпорядкування. Хто той чоловік? Безумовно, що він віддав владою в області.  Віддаймо йому данину.  Відшукаймо його прізвище в архівних документах. Мабуть там воно збереглося. Це друге наше завдання в пошуках істини розвитку курорту Хмільник.

Пошуки привели нас до архівних  даних:   першим секретарем Вінницького обкому партії в період 1944року, з березня місяця по липень місяць 1945року був Міщенко Гаврило Корнійович. Знайомлюсь з його біографічними даними.  Уродженець Черкаського повіту Київської губернії. Виходець з робітничої сім’ї. Був   депутатом  Верховної Ради УРСР 1 скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1 скликання. Член ЦК КП(б)У в 1938-1949рр. З 1958р на пенсії, проживав в Одесі.

Головою Вінницького облвиконкому в період 1944-1945рр був Годов Михайло Прокопович. Він же займав цю посаду в період 1936-1941рр.Біографічних даних не маю.

Розмірковуючи над цими двома архівними прізвищами вважаємо,що в одного із цих поважних керівників області,зародилась думка оживити, відкрите в довоєнний період, мінеральне джерело в Хмільнику,а другий – підтримав його і разом взялись за виконання задуманого. Сьогодні в Хмільнику  проходять оздоровлення тисячі жителів нашої країни та із зарубіжжя. Відкрите мінеральне джерело принесло славу та популярність Хмільнику – оксамитовому куточку  славного Поділля. Хмільник став курортом державного значення. А в обласній фізіотерапевтичній лікарні 22 вересня  - День  першого пацієнта.  Славимо всіх, тих хто мав відношення до її народження, розвитку, становлення, зміцнення бази і сьогодні працює над її розширенням  і впровадженням нових сучасних методів бальнеофізлікування. Всіх тих хто дарував в минулому і дарує сьогодні людям, сердечність, добро, повагу та здоров’я, уміло використовуючи природній  лікувальний  дар Хмільника – мінерально-радонові джерела. Мирного і здорового довголіття Вам. А.О. Васильчук

інші пости

Історія курорту Хмільник
  Історія курорту Хмільник бере свій початок із 1934року, коли при спробі отримати питну воду для життя в ра...
Григорій Олександрович Новіцький - легенда курорту Хмільник
Григорій Олександрович Новіцький - видатний лікар курорту Хмільник. Четвертого серпня 2014 року виповнилось 93 р...
Віртуальний тур по містом Хмільник
Сферична 3d-панорама - це спеціальна фотографія, створена з групи окремих кадрів, що охоплює весь простір з однієї позиц...
Центральний військовий клінічний санаторій «Хмільник»
Віртуальна подорож спеціально для Вас. Крутіть мишкою по фото у будь-яку сторону та насолоджуйтесь !!!...
Профспілковий санаторій "Хмільник"
Профспілковий санаторій Хмільник – це найпотужніший санаторний заклад курорту Хмільник. На сьогодні оснащеність...