Меморіальний парк жертвам фашистських репресій
Бабин яр в Хмільнику.
В лісовій зоні 18 липня 2002 року відкрито Меморіальний парк жертвам фашистських репресій, який внесено до міжнародного туристичного довідника. Комплекс включає 6 могил-курганів, пам’ятник жертвам Голок осту (гранітна брила в обрамлені менших уламків), обеліск Невідомому Праведнику та кілька символів війни, духовний знак єврейства.
Історично так склалося, що Хмільник, як і Бердичів, Меджибіж чи Тернопіль, до війни майже наполовину складався з євреїв (їхня община утворилась в Хмільнику 1565). Віками дві національності жили в добросусідстві, були в місті єврейська школа, синагога.
Гетто та розстріли.
Німці ввійшли в Хмільник 9 липня, і одразу поза законом було поставлено все населення, та євреї ще й були піддані геноциду. Німці грабували всіх жителів міста, відбирали все, аж до подушок, мила та теплих речей – для користування німецькою армією. 12 серпня 1942 року під приводом що потрібні майстри для роботи, було відібрано 400 чоловіків та одна жінка – інтелігенція місцевого єврейства. Їх розстріляли першими. 9 січня 1942 року місто взяли в кільце, людей виганяли напівроздягнених, хто не міг йти, вбивали на місці. В той день було вбито 6800 чоловік. Це була перша кривава п’ятниця. Кого не встигли стратити, повели в поліцію, та вони промучились до 16 січня. За ці дні багато померло, багато збожеволіло. Через тиждень їх було розстріляно - ще більше тисячі євреїв - це була друга кривава п’ятниця. Лише необхідні спеціалісти - столяри, кравці тощо – та члени їх сімей залишились живими, всього біля 1300 чоловік, їх всіх виселили на острівну ділянку міста та зробили гетто з усіма відповідними умовами. На вулиці, котру назвали «Юденштрассе», життя було нестерпним та не довгим. 3 березня 1943 року німці розстріляли всіх євреїв, котрі ще залишалися в гетто. Всього більше 11000 чоловік.
Пам'ять.
«Бабин яр» знаходиться в лісовий частині міста. Від дороги йде стежка в глибину лісу, це та стежка, якою гнали нещасних людей на погибель. На ній символ неминучої мученицької смерті – шибениця з переламаною перекладиною. Поруч Менора – як символ єврейства та вічності. Доріжка виводить на велику галявину, просочену кров’ю невинних жертв. В центрі – встановлено обеліск в пам’ять усіх замучених і страчених євреїв. Поруч пам’ятник «Праведникам світу» - тим, хто, ризикуючи власними життями та життями рідних, переховували та рятували євреїв від погибелі. По галявині – шість величезних ям – братських могил, де вічним сном сплять жертви коричневої чуми. Ось так велика трагедія єврейського народу залишила свій кривавий відбиток в історії Хмільника. Матеріал взято з: статті «Не забудемо, не простимо» авт. Є.Сокол, З.Кемпер, «Прапор перемоги», 14 січня 1945 рік; книги «Кров їх і сьогодні говорить», авт. Самюіл Гіль, Нью-Йорк, 1995рік.
ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ У ФОРМАТІ 3-D
