КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ (Васильчук А.О.)

Населення острівної частини міста Хмільник  систематично зазнавали  потреби в питній воді. Особливо це було відчутно, в так звані «базарні дні», коли на базар з’їжджались з навколишніх сіл і  сходились місцеві люди. Ось чому, в районі так званого «Старого базару», в  1934 році була пробурена артезіанська свердловина. На глибині  65 метрів було виявлено воду жовтуватого відтінку, соленою на смак і дуже жорсткуватою. Стало питання: що ж робити дальше? Раз вода для пиття не придатна, то зазвичай, пробурену свердловину засипають(тампонують) і бурять другу. Мені, як лікарю курортологу, цікаво було знати: кому і чому прийшла думка, щоб не засипати свердловину,а воду дослідити на фізико-хімічні властивості?  Чи мало це якесь істотне значення для жителів  Хмільника?

 

Васильчук А.О.

В ті роки, коли  почав  працювати лікарем в обласній фізіотерапевтичній лікарні, ще багато проживало старожилів, що пам’ятали  Хмільник довоєнний, а тим більше – ранній післявоєнний. Можна було шляхом опитування, взнати багато подробиць про відкриття вказаної свердловини, дальший хід  вивчення фізико-хімічних властивостей  виявленої води  і  початок її використання в якості лікувальної. Та на жаль, в той період початку трудової діяльності, було не до того. Коли ж, як кажуть дозрів, і почав вивчати історію обласної  фізіотерапевтичної  лікарні і освоєння  радонової  води  з метою оздоровлення людей, то таких жителів,  що могли щось згадати та розповісти  майже не стало. Цьому питанню, великої уваги приділяв та багато часу витрачав на організацію радонотерапії  в Хмільнику, головний лікар першої оздоровниці , Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Новіцький Григорій Олександрович.DSC04152 Від нього, при спілкуванні, я багато почерпнув для себе нового , чого не отримав в медінституті, курсах спеціалізації та вдосконалення по фізіотерапії та курортології. Та на жаль, і він не все знав про початок вивчення і освоєння мінеральних вод Хмільника. Деталі  розвитку і становлення Хмільника – як курорту, та організацію радонотерапії  на основі наукового вивчення лікувальних властивостей, акумулював він  з 1950року,коли  практично сам почав займатися.  За період, до його приходу в 1950р. на посаду головного лікаря,він мало,що  розповідав,  тому що від дня відкриття лікувального закладу – обласної фізіотерапевтичної лікарні (до 1973року- обласна водолікарня) мало що було зроблено та фактично і не було, що розповідати. Та й кому було організовувати і вивчати питання радонотерапії, коли в цій, маленькій водолікарні на 15 ліжок, за період 1944-1950рр змінилось 12 головних лікарів. Серед них були навіть не лікарі, а фельдшери за освітою.

Вивчаючи фізико-хімічні та лікувальні властивості,  Григорій Олександрович одночасно, варто віддати йому належне, систематично проводив пропаганду про цілющі властивості Хмільницької мінерально-радонової води, шляхом читання лекцій, виступів по радіо, на республіканських і всесоюзних науково-практичних конференціях, написанням газетних заміток та статей в газетах різного підпорядкування. Коли читав лекції для хворих, актовий зал був завжди переповнений слухачами.  В силу службових обов’язків та і з метою розширення своїх знань, я  систематично відвідував його лекції. Кожний раз  щось нове черпав для себе, чи по історії, чи по організації радонотерапії , чи по механізму дії радону. Отримував від цього задоволення, так як отримані багажні знання по радонотерапії використовував на практиці.  На одній такій лекції Григорію Олександровичу поступило питання: коли пробурили першу свердловину і виявилось що вода з неї  для пиття не придатна, то чому не засипали її, а воду взяли та ще й послали на аналізи? Що стало поштовхом для цього?

З цього питання я й почав цю розповідь.  Воно і мене зацікавило. Питання, можливо і не суттєве, та в життєво-побутовому варіанті, а тепер і в історичному – а чому?   По відповіді я зрозумів, що питання зненацька загнало лектора в кут і марно було чекати на достеменну відповідь.

Одного разу до мене на прийом прийшов чоловік,  десь років до 70, або і більше. Виглядав він досить поважно, молодше своїх років, прекрасно говорив українською мовою. Ми розговорились. Він сказав, що чув, що мене інтересує питання відкриття першої свердловини і історія її використання. Я підтвердив, що дійсно цим інтересуюсь, однак пошуки мої майже тупикові. На що він сказав: «Можливо моя розповідь вам трішки дещо допоможе. Звати  мене Володимир  Петрович і я зараз перебуваю на лікуванні в вашій лікарні.» Чоловік зосередився і почав повільно розказувати. «Родом він із Хмільника, а в період буріння свердловини йому було лише 8 років.  Дитяча  пам’ять зберегла напруженість в житті того часу. В селищі довгий час говорили, що в районі «Старого базару» пробурили «криницю» а вода в ній для пиття не придатна. Хотіли її засипати та селищний голова не дозволив, а наказав огородити і зверху  вхід до свердловини закрити. Незабаром двох молодих людей направляли на навчання,  їм доручили доставити виявлену воду на дослідження.  Де проводили дослідження і що виявили в тій воді,  не знали люди. Та людський поголос скоро поніс  інформацію, що в цій воді є такі  хімічні речовини, що коли покупатись пару раз в такій воді то будеш здоровим. Незабаром почали будувати дерев’яне  приміщення над свердловиною, яке скоро було закінчене. До Хмільника прибули спеціалісти із Одеси. В пристосованих приміщеннях, що залишились збереженими від часів НЕПу (батько казав) почали підігрівати цю воду і відпускати ванни для добровольців. Таких було (казала мати) небагато, чоловік 20-25 із числа  місцевих жителів. В один із базарних днів, коли була велика кількість людей,раптово шум , вигуки заповнили базар. Маса людей почала товпитись ближче до приміщення де відпускались дослідні ванни. Посеред цієї маси людей, що утворили круг, стояла жіночка в старій поношеній одежі, з такою ж хусткою на голові . Під пахвою вона  тримала милицю та саморобну  палицю і усміхалась до навколишніх людей, переступаючи з однієї ноги на другу та періодично вимахувала руками, поперемінно, при цьому, переставляла милицю та палицю. Вона немов щось демонструвала і тихо говорила, чи якесь звернення до людей, чи молилась , осипаючи себе хрестом із піднятим зором вверх.

Цю жінку знали майже всі жителі,тому що завжди сиділа на центральній вулиці з протягнутою рукою, просячи милостиню. Бачили, що вона надзвичайно важко рухалась при допомозі милиць, при цьому супроводжувала стогоном та болючою гримасою на обличчі. Те що вона хворіла і давно, говорило за це її покручені кисті рук, та мабуть, і  ноги, яких не було видно із-за довгої спідниці.  А тут вона  явилась з будиночку, де приймала ванни, своїм невпевненим ходом,  не опираючись на милиці.

Володимир Петрович подивився на мене і мабуть побачив мій вираз обличчя з захопленням запитав: «Ви бачили кінофільм «Свято святого Йоргена» з участю відомого артиста Ільїнського? – і отримавши ствердну відповідь, продовжив,  — ось така справжня  дійсність тоді була в Хмільнику».  Дома  батьки ділились своїми враженнями після побаченого. Люди, що були на базарі в той день, переконались, що вода  з пробуреної свердловини є цілюща.  Поголосок про те що в Хмільнику виявили  цілющу  мінеральну воду швидко поширився не тільки по області а й по державі в цілому.

     Для підтвердження цього  мені хочеться сказати, що в журналі «Вопросы курортологи» №5-6 за 1938 рік старший науковий  працівник Одеського НДІ курортології і фізіотерапії М.А.Бабаджан повідомляв: «В Хмільнику Вінницької області в 1934р, при бурінні свердловини в пошуках питної води було знайдено  мінеральне джерело. По даних В.В. Бурксер, Е.Ю. Кітаєр і др., вода містить  йони натрію, кальцію,магнію, заліза і марганцю, вуглекислоти до 3,3 г-л, радіоактивність – 60-90 еман. Дебіт джерела – БІЛЬШЕ 7000л/добу.

     Клінічні спостереження для вияснення терапевтичної цінності лікування ваннами із води джерела, були поставлені (мабуть проби – автор) в жовтні 1936р. на 22 хворих (13 жінок і 9 чоловік)- жителях Хмільника. Хворі з захворюваннями суглобів і хребта було 9, з захворюваннями серцево-судинної системи – 8 і з захворюваннями нервової периферичної системи і м’язів -5 чоловік. Всі хворі провели курс  лікування на протязі одного місяця. Хворим  з захворюваннями органів руху призначались ванни низьких температур від 34 до 32 градусів, тривалістю 8-12 хвилин. Середня кількість ванн, що прийняли серцеві  хворі було 20, другим – 22.  . . . .

 Отже,вода Хмільницького мінерального джерела наділена значними  цілющими властивостями: важним лікувальним фактором являється, певно, радіоактивність води. Лікування ваннами із води цього джерела показано при хронічних  захворюваннях рухового апарату (хронічні артрити, неврити, міальгії, міофасцити), а також при захворюваннях серцево-судинної системи без різких проявів недостатності кровообігу. Необхідно подальше вивчення властивостей джерела ( мабуть – мінеральної води — автор), а також виявлення показань для лікування і при інших захворюваннях. …..»

Можливо серед тих 22 чоловік, що першими приймали ванни із місцевої мінеральної води  і була та жіночка, що визвала небачений фурор в Хмільнику.

Район залягання виявленої  радонової  води у Хмільнику Постановою РНК України за №1376 від  10.10.1938р. було віднесено до курортних місцевостей. Пробурена свердловина стала в дальшому основою для практичної експлуатації  першою оздоровницею Хмільника.

Розповідь Володимира Петровича була інтересно-емоційною для мене. Чи було так насправді, чи ні — трудно сказати. Мабуть, щось залишилось в дитячій пам’яті не усвідомленим, але пам’ятним. Нехай навіть із прикрашенням . Обговорення цих подій старшими в сім’ї теж залишало певний слід в пам’яті хлопчини.  Та мене інтересував голова місцевої влади того періоду . Я розумів, що немає диму без вогню. Країна що тільки що перенесла важкий голодомор, була голодною, напівроздягненою, мала все таки, могутній людський потенціал ,що бажав працювати на себе,на своє благо і добробут. Почуте, що  голова місцевої влади заборонив засипати пробурену свердловину, а потім направив воду  на дослідження , звучало не вперше і з різних джерел інформації, в тому числі, від Григорія Олександровича Новіцького. Щоб відповісти на це питання треба відповідь було шукати в місцевому архіві. Та не тут то було. Відвідавши міський архів, а потім і районний, виявилось що матеріалів архівних довоєнного періоду немає. Залишається варіант шукати дані в обласному архіві, що й стає нашим завданням.

Через пару років, після початку моєї праці на посаді заступника головного лікаря з медичної роботи обласної фізіотерапевтичної лікарні, колектив лікарні відзначав свій 30-ти річний день функціонування. Головним ідеологом і автором цього святкування був безперечно головний лікар. В моїй пам’яті зробила відбиток і залишилась на завжди дата 22 вересня 1944 року. Це дата народження першої оздоровниці по використанні відкритої радонової води – нашої лікарні. На перших порах, дата прийнята мною мимовільно, не усвідомлена тодішнім часом, обстановкою, умовами країни, коли це відбулося. Коли відвідував лекції головного лікаря, а потім і сам почав читати лекції хворим лікарні про  цілющі властивості радонової води, дата народження лікарні відзивалась глибиною питання: кому в голову прийшла не тільки ідея, а і втілення в практику використання води з оздоровчою метою, в такий складний і важкий період нашої країни?

istoriya-kyrorty

Та мене досі турбує той, невідомий загалу людей, державний службовець,  який породив слова в той важкий для країни час: «Треба в Хмільнику відкривати водолікарню». Він заслуговує на пам’ять і повагу, перш за все, жителів міста і області. За роки функціонування обласної фізіотерапевтичної лікарні в ній пройшли курс оздоровлення більше 350 тис. чоловік.  Лікарня з роками росла,  розвивалась. Кількість хворих, що проходили оздоровлення за рік, із сотень перетворилась на тисячі. При наявності типового  ванного корпусу та оздобленого сучасною фізіотерапевтичною апаратурою  лікувально-діагностичного відділення, стаціонарного відділення на 255 ліжок, лікувальний заклад перетворився в багатопрофільний реабілітаційний центр. Накоплений  практичний досвід по застосуванню мінеральної радонової води лікарями лікарні, сприяв перетворенню Хмільника в  курорт державного значення. Місто  Хмільник став містом обласного підпорядкування.

Хто той чоловік? Безумовно, що він віддав владою в області.  Віддаймо йому данину.  Відшукаймо його прізвище в архівних документах. Мабуть там воно збереглося. Це друге наше завдання в пошуках істини розвитку курорту Хмільник.

Пошуки привели нас до архівних  даних:   першим секретарем Вінницького обкому партії в період 1944року, з березня місяця по липень місяць 1945року був Міщенко Гаврило Корнійович. Знайомлюсь з його біографічними даними.  Уродженець Черкаського повіту Київської губернії. Виходець з робітничої сім’ї. Був   депутатом  Верховної Ради УРСР 1 скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1 скликання. Член ЦК КП(б)У в 1938-1949рр. З 1958р на пенсії, проживав в Одесі.

Головою Вінницького облвиконкому в період 1944-1945рр був Годов Михайло Прокопович. Він же займав цю посаду в період 1936-1941рр.Біографічних даних не маю.

Розмірковуючи над цими двома архівними прізвищами вважаємо,що в одного із цих поважних керівників області,зародилась думка оживити, відкрите в довоєнний період, мінеральне джерело в Хмільнику,а другий – підтримав його і разом взялись за виконання задуманого.

Сьогодні в Хмільнику  проходять оздоровлення тисячі жителів нашої країни та із зарубіжжя. Відкрите мінеральне джерело принесло славу та популярність Хмільнику – оксамитовому куточку  славного Поділля. Хмільник став курортом державного значення. А в обласній фізіотерапевтичній лікарні 22 вересня  — День  першого пацієнта.  Славимо всіх, тих хто мав відношення до її народження, розвитку, становлення, зміцнення бази і сьогодні працює над її розширенням  і впровадженням нових сучасних методів бальнеофізлікування. Всіх тих хто дарував в минулому і дарує сьогодні людям, сердечність, добро, повагу та здоров’я, уміло використовуючи природній  лікувальний  дар Хмільника – мінерально-радонові джерела. Мирного і здорового довголіття Вам.

А.О. Васильчук

Залишити коментар

Коментар (обов"язково)
Im"я (обов"язково)
Email (обов"язково)

Читати ще

Ваше имя (обязательно)

Ваш e-mail (обязательно)

Ваш телефон

Сообщение

×